Мовленнєва зона оповідача в етнолінгвокультурному просторі сучасних амеріндіанських прозових текстів

Abstract

У статті виявлено та проаналізовано мовні чинники, які створюють мовленнєву зону оповідача в етнолінгвокультурному просторі сучасних амеріндіанських прозових текстів.Уточнено поняття «мовленнєва, або дискурсна, зона оповідача» як сегменти тексту, спрямовані на передачу системи репрезентованих висловлень через прийняті в мові форми такої передачі (за І. А. Бехтою, який запропонував цей термін для дослідження дискурсної зони персонажа).Аналіз мовлення оповідача показав, що мовлення є інструментом, який репрезентує імідж оповідача як представника етнокультури, формує етнокультурну рамку тексту і вводить читача в атмосферу етнонаративу, в якому розгортаються події, пов’язані з історією розвитку того етносу. За допомогою лінгвокультурологічного аналізу, проведеного на матеріалі сучасних англомовних амеріндіанських прозових текстів, схарактеризовано такі етнолінгво-культурні типи оповідачів, як: оповідач-маска, оповідач-орнаменталіст і оповідач-скетчер; описано специфіку і засоби реалізації їхнього мовлення в оповіді. На основі представлених інтерпретацій проаналізовано мовленнєві стратегії оповідача / оповідачів: власне наративну або оповідацьку, описову і аргументативну.