Діалектика ціннісних змін у сучасному українському суспільстві

Abstract

Метою статті є виявлення та обґрунтування методологічних підходів і методів для вивчення аксіологічних змін у сучасному українському суспільстві. Зважаючи на поліфонічність філософського дискурсу, розрізняючи різні типи діалектичного вчення, розглядаємо предмет нашого дослідження з урахуванням різних точок зору та принципів, зокрема класичної діалектики та її сучасного аналога – синергетики. Методологія дослідження передбачає доцільність застосування основних законів класичної діалектики, а також основних положень синергетичного вчення у поняттях: атрактор – як мета і вектор ціннісних орієнтацій особистості і спільноти упродовж останніх десятиріч; точка біфуркації – як розгалуження шляхів аксіологічних змін у різних сферах особистісного і суспільного життя, при цьому очевидною є властивість фрактальності складників аксіологічної сфери – подібність часткового і загального, екзистенційного як основи соціального тощо; фактор випадковості (флуктуації) – як чинник процесів розвитку та самоорганізації аксіологічної сфери сучасного українського суспільства. Наукова новизна роботи пов’язана із визначенням діалектики аксіологічних змін не лише як теорії і методу пізнання та перетворення дійсності, але і як процесу розвитку цих змін. Водночас для означення суті поняття «цінності» вважаємо за доцільне використати універсальне поняття «щастя» у визначенні стану повного і тривалого вдоволення від життя загалом. Висновки. Аксіологічні зміни в особистісному та суспільному вияві набувають статусу причини і наслідку у розгортанні подій і явищ, впливають на духовну і матеріальну сферу, соціальні умови буття, зумовлюють нестабільність, суперечливість, конфліктність на шляху до гармонії, злагоди і порядку за діалектичними законами розвитку у процесі змін та утвердженні його результату.