Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8291
Назва: Емпіричне дослідження впливу травмувального стресу на психічне здоров'я комбатантів
Інші назви: The empirical research of the effect of traumatic stress on the combatants' mental health
Автори: Попіль, Марія Іванівна
Ключові слова: психічне здоров’я
адаптаційні ресурси
військовослужбовець
службово-бойова діяльність
травмувальний стрес
посттравматичні стресові розлади
Дата публікації: 2019
Бібліографічний опис: Попіль, Марія. Емпіричне дослідження впливу травмувального стресу на психічне здоров'я комбатантів = The empirical research of the effect of traumatic stress on the combatants' mental health / М. Попіль // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Г. Є. Аляєв та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 45 : Психологія. - С. 100-113.
Короткий огляд (реферат): У статті наведені результати емпіричного дослідження впливу травмувального стресу службово-бойової діяльності на психічне здоров’я комбатантів, вивчено особливості психоемоційного реагування та стан адаптаційних ресурсів бійців. У нашому дослідженні перша група (65 % військовослужбовців) характеризувалася достатнім рівнем психологічної готовності до виконання завдань, середнім рівнем тривожності, адекватними умовам, добрими адаптаційними ресурсами. До другої групи (20 % комбатантів) належав особовий склад з високим рівнем психологічної готовності до виконання покладених завдань, низьким рівнем тривожності та високими адаптаційними ресурсами. З урахуванням достатньої професійної підготовки з першої та другої групи військовослужбовців доцільно формувати ударні передові підрозділи. Висока боєздатність підрозділів, які сформовані з військовослужбовців цих груп, а також мінімальні санітарні, психогенні та безповоротні втрати будуть позитивно впливати на морально-психологічний стан особового складу, їхню готовність до виконання службово-бойових завдань. Третю та четверту групи (10 % та 5 % особового складу відповідно) військовослужбовців можна охарактеризувати як осіб з незадовільним рівнем психологічної готовності до виконання поставлених завдань, недостатнім рівнем адаптаційних ресурсів, високою тривожністю та загалом низькою професійною працездатністю. Під час виконання службових завдань у зоні проведення бойових дій саме з цих військовослужбовців формується найбільша кількість безповоротних, санітарних та психогенних втрат. Тому таких осіб доцільно використовувати в підрозділах забезпечення поза зоною ведення бойових дій. Комплексний аналіз отриманих даних свідчить, що участь у бойових діях не проходить безслідно для військовослужбовців, що актуалізує необхідність розробки організованого психологічного впливу, спрямованого на відновлення стану їх психічного здоров’я, успішної адаптації до мирного життя, повноцінного повернення в сім’ю та суспільство.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8291
Розташовується у зібраннях:№ 45 2019 Серія Психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Попіль.pdf674,54 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.