Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8291
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПопіль, Марія Іванівна-
dc.date.accessioned2026-02-11T13:50:06Z-
dc.date.available2026-02-11T13:50:06Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationПопіль, Марія. Емпіричне дослідження впливу травмувального стресу на психічне здоров'я комбатантів = The empirical research of the effect of traumatic stress on the combatants' mental health / М. Попіль // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Г. Є. Аляєв та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 45 : Психологія. - С. 100-113.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8291-
dc.description.abstractУ статті наведені результати емпіричного дослідження впливу травмувального стресу службово-бойової діяльності на психічне здоров’я комбатантів, вивчено особливості психоемоційного реагування та стан адаптаційних ресурсів бійців. У нашому дослідженні перша група (65 % військовослужбовців) характеризувалася достатнім рівнем психологічної готовності до виконання завдань, середнім рівнем тривожності, адекватними умовам, добрими адаптаційними ресурсами. До другої групи (20 % комбатантів) належав особовий склад з високим рівнем психологічної готовності до виконання покладених завдань, низьким рівнем тривожності та високими адаптаційними ресурсами. З урахуванням достатньої професійної підготовки з першої та другої групи військовослужбовців доцільно формувати ударні передові підрозділи. Висока боєздатність підрозділів, які сформовані з військовослужбовців цих груп, а також мінімальні санітарні, психогенні та безповоротні втрати будуть позитивно впливати на морально-психологічний стан особового складу, їхню готовність до виконання службово-бойових завдань. Третю та четверту групи (10 % та 5 % особового складу відповідно) військовослужбовців можна охарактеризувати як осіб з незадовільним рівнем психологічної готовності до виконання поставлених завдань, недостатнім рівнем адаптаційних ресурсів, високою тривожністю та загалом низькою професійною працездатністю. Під час виконання службових завдань у зоні проведення бойових дій саме з цих військовослужбовців формується найбільша кількість безповоротних, санітарних та психогенних втрат. Тому таких осіб доцільно використовувати в підрозділах забезпечення поза зоною ведення бойових дій. Комплексний аналіз отриманих даних свідчить, що участь у бойових діях не проходить безслідно для військовослужбовців, що актуалізує необхідність розробки організованого психологічного впливу, спрямованого на відновлення стану їх психічного здоров’я, успішної адаптації до мирного життя, повноцінного повернення в сім’ю та суспільство.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectпсихічне здоров’яuk_UA
dc.subjectадаптаційні ресурсиuk_UA
dc.subjectвійськовослужбовецьuk_UA
dc.subjectслужбово-бойова діяльністьuk_UA
dc.subjectтравмувальний стресuk_UA
dc.subjectпосттравматичні стресові розладиuk_UA
dc.titleЕмпіричне дослідження впливу травмувального стресу на психічне здоров'я комбатантівuk_UA
dc.title.alternativeThe empirical research of the effect of traumatic stress on the combatants' mental healthuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 45 2019 Серія Психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Попіль.pdf674,54 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.