Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7941
Назва: Екзистенційно-ностальгійні мотиви в поезії Остапа Тарнавського (концепт "чужина")
Інші назви: Existential and nostalgic motives in the poetry of Ostap Tarnavsky (the concept of "foreignness")
Автори: Василишин, Ігор
Ключові слова: трагедія буття
історіософія
Остап Тарнавський
екзистенційно-ностальгійні мотиви
концепт «чужина»
образ мандрівника
Дата публікації: 2022
Бібліографічний опис: Василишин, Ігор. Екзистенційно-ностальгійні мотиви в поезії Остапа Тарнавського (концепт "чужина") [Текст] = Existential and nostalgic motives in the poetry of Ostap Tarnavsky (the concept of "foreignness") / І. Василишин // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2022. - Вип. 50 : Філологія. - С. 28-36.
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто екзистенційно-ностальгійні мотиви в поезіях Остапа Тарнавського періоду еміграції. Метою статті є аналіз концепту «чужина», що є складовою частиною макроконцепту «доля» й лейтмотивом численних віршів митця, написаних в екзилі. Екзистенційно-ностальгійна лірика поета, у якій поєднано драматичні відчуття емігранта-вигнанця й екзистенційне осмислення власної долі як трагедії буття українця без України, втілена в наскрізній опозиції «чужина – рідна земля». Як і в багатьох інших поетів-емігрантів, у поезії О. Тарнавського наскрізним є образ мандрівника – «подорожнього», що бреде чужими дорогами в пошуках дому. Екзистенційність цього драматичного образу полягає в тому, що лише рідний край для ліричного героя може бути справжнім домом, проте він з року в рік віддаляється, залишаючись недосяжним, і з кожним днем нездійсненна мрія про нього більше нагадує ілюзію, породжуючи в душі ліричного героя втому, хвилі самотності, зневіру й безнадію, залишаючи в серці лише спогади, трагічний досвід минулих днів і втрачені надії. Досліджено, що концепт «чужина» реалізується в ліриці О. Тарнавського через численні семантичні поля, такі як «мандрівка», «ісход», «дороги», «пристань», «притулок», що сукупно формують картину еміграції в художньо-поетичному світі митця, висвітлюють світовідчуття та світобачення українця «без ґрунту», що шукає пристановище в чужих землях, час від часу оглядаючись назад, де щодалі віддаляється й зникає за горизонтом його рідний край, залишаючись у ностальгійних спогадах та породжуючи екзистенційну безвихідь від усвідомлення неможливості повернення до рідного дому. У своїй ліриці митець осмислює «ісход» частини українського народу (і себе особисто) з рідних теренів з історіософського погляду та екзистенційно-філософського усвідомлення долі емігранта-вигнанця в епоху історичних катаклізмів ХХ століття.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7941
Розташовується у зібраннях:2022 Вип. 50. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Василишин.pdf517,15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.