Лайка як елемент національного колориту: передача української лайливої лексики в корейських субтитрах

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблеми адаптації української нецензурної лексики під час аудіовізуального перекладу корейською мовою, зокрема через механізм субтитрування. Оскільки лайка є важливим елементом національного колориту, її відтворення в кіноперекладі має складності, пов’язані з культурними й мовними відмінностями між українською та корейською культурами. Нецензурна лексика не лише виконує емоційну функцію, але й відображає соціальні, моральні та культурні норми, притаманні певній мовній спільноті, що потребує особливої уваги під час перекладу. Метою дослідження є вивчення способів і методів перекладу української лайки в корейському аудіовізуальному перекладі, а також визначення ефективних лексико-синтаксичних і прагматичних стратегій для відтворення вульгаризмів. У статті також детально проаналізовано різновиди української нецензурної лексики та їхні перекладні аналоги в корейських субтитрах. Зокрема, у ній акцентовано увагу на зооморфних, релігійно-міфологічних, етично-моралізаторських, соціально-економічних та інших типах лайки, що можуть мати різні соціальні функції та емоційні відтінки залежно від культурного контексту.Матеріалом дослідження послугували українські художні фільми «Легенда Карпат» (2017) і «Довбуш» (2023), їхні корейські субтитри, а також тематичні словники корейської мови, що стосуються вульгаризмів і молодіжного сленгу. Його результати показують, що ефективне відтворення української лайки в корейських субтитрах потребує не лише точності в лексичному перекладі, а й адаптації з огляду на культурні відмінності, прагматичні аспекти та особливості сприйняття аудиторією. Ефективними стратегіями в цьому випадку є добір культурно відповідних корейських лайок, заміна українських вульгаризмів емоційно подібними фразами, описові відповідники для специфічних понять, а також пропуски чи перифрази задля уникнення непорозумінь або образ.