The Czechoslovak crisis issue of 1938 (based on the periodicals of Subcarpathian Rus’)

Abstract

Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації сутності чехословацької кризи 1938 р., що стосується специфіки міждержавних та міжнародних відносин і формування нових політичних реалій у Східній Європі. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму й об’єктивізму та методів (загальнонаукових і спеціально-історичних) наукової роботи. Наукова новизна статті полягає у спробі інтерпретувати фактори, що впливають на розгортання чехословацької кризи та позицію публічної та неформальної політики європейських держав у дії, їх внесок у формування Карпатської України як автономної частини Чехословаччини. Висновки. Публічна оцінка політичних подій восени 1938 р. найкраще демонструється пресою, що є предметом дослідження цієї статті. Згідно з інформацією періодичних видань Підкарпатської Русі (Русі), розвиток міжнародних відносин залежав від дій ключових світових держав, які грали між собою дипломатичну гру, прагнучи скерувати політичний вектор у безпечному для себе напрямі. У серпні-листопаді 1938 р. газети “Слово”, “Українське слово”, “Свобода”, “Нова Свобода”, “Вперед”, “Карпато-Русское слово”, “Наш путь”, “Карпаторусский голос”, “Русинъ” розповіли про різні аспекти міжнародних відносин. На початку вересня 1938 р. газети зазначали, що Німеччина, приховуючи власні агресивні плани, звинувачує Великобританію і Францію у підтримці Чехословаччини, через що може статися військовий конфлікт. Суспільну стурбованість Підкарпатської Русі щодо зазіхань Німеччини на частину Чехословацької території виявила преса. Чехословацька криза показала позиції Великобританії і Франції, які практично погоджувалися з кожним наступним зазіханням Гітлера. Громадський відчай демонструється назвою однієї статті газети “Вперед” – “Нові кордони або національна смерть”. Заголовок наступної публікації мав гасло “Великий успіх світової політики”, що акцентував увагу громадськості на проведенні конференції в Мюнхені 29–30 вересня 1938 року. Після Мюнхенської конференції чехословацька криза посилилася внутрішніми політичними конфліктами та складними міжнародними претензіями. Територіальні претензії Польщі та Угорщини дали змогу Гітлеру виправдати подальшу анексію Судетської землі міжнародним характером вимог, висунутих до Чехословацької Республіки. Аналізуючи матеріали преси Підкарпатської Русі, що охоплюють міжнародні відносини восени 1938 р., ми з’ясували, що оглядові публікації мали широкий доступ до інформації про дипломатичні переговори, політичну гру світових держав, оцінювали події та аналізували їх причиново-наслідкові зв’язки.