Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2122
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorZalietok, Nataliia-
dc.date.accessioned2023-05-15T13:48:22Z-
dc.date.available2023-05-15T13:48:22Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationZalietok, Nataliia The models of work-life balance in Norway at the end of the XXth century - the beginning of the XXIst century in the context of gender equality = Моделі балансу між робочими та сімейними обов'язками в Норвегії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. у контексті гендерної рівності / N. Zalietok // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2020. – Вип. 15. – С. 220-229uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2122-
dc.description.abstractМета дослідження – описати, проаналізувати і порівняти різні моделі балансу між сімейними та робочими обов’язками, що впроваджувалися в Норвегії для усунення гендерної асиметрії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності та міждисциплінарності. Під час дослідження було використано наступні методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії, узагальнення) та спеціально-історичні (історіографічного аналізу, ретроспективний, історико-порівняльний). Також був застосований гендерний підхід, спрямований на критичний аналіз процесів конструювання, засвоєння та відтворення суспільних уявлень про “чоловіче” і “жіноче” й особливостей активності та взаємодії чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності крізь призму гендерних ієрархічних зв’язків. Наукова новизна полягає у спробі аналізу моделей балансу між сімейними та робочими обов’язками у Норвегії у контексті досягнення гендерної рівності. Висновки. Наприкінці XX – на початку XXI ст. в Норвегії були впроваджені три основні моделі балансу між сімейними та робочими обов’язками – універсального годувальника, універсального піклувальника та рівного статусу піклувальника. Норвегія, на відміну від багатьох інших європейських країн, пропонує своїм громадянам досить широкий вибір моделей балансу між роботою та приватним життям. Така політика має як переваги, так і недоліки, адже під ширмою “свободи вибору” нерідко відбувається відтворення патріархальних структур. Зокрема, саме на патріархальній ідеології заснована частина моделі рівного статусу піклувальника – схема готівка-за-піклування. Не сприяє гендерній рівності і найпопулярніша серед норвежців модель універсального годувальника, яка все ще покладає на жінку основні обов’язки догляду за дітьми. При цьому на початку ХХІ ст. проблема вибору моделі балансу між життям та роботою набула також інтерсекційного характеру через значну кількість іммігрантів – представників інших етносів, культур, релігійuk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.subjectмоделі балансу між приватним життям та роботоюuk_UA
dc.subjectНорвегіяuk_UA
dc.subjectгендерна рівністьuk_UA
dc.subjectдержавна політикаuk_UA
dc.titleThe models of work-life balance in Norway at the end of the XXth century - the beginning of the XXIst century in the context of gender equalityuk_UA
dc.title.alternativeМоделі балансу між робочими та сімейними обов'язками в Норвегії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. у контексті гендерної рівностіuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 15 (2020)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
eehb_2020_15_21 (1).pdf357,54 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.