Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2102
Назва: Szlachta Incorporation in Galicia to Knighthood of the Austrian Empire at the end of the XVIIIth - beginning of the XIXth centuries
Інші назви: Інкорпорація шляхти в Галичині до рицарського стану Австрійської імперії у кінці XVIII - початку XIX ст
Автори: Smutok, Lesya
Lyseyko, Yaroslav
Ключові слова: шляхта
Галичина
легітимація
підтвердження шляхетства
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Smutok, Lesya Szlachta Incorporation in Galicia to Knighthood of the Austrian Empire at the end of the XVIIIth - beginning of the XIXth centuries. = Інкорпорація шляхти в Галичині до рицарського стану Австрійської імперії у кінці XVIII - початку XIX ст. / L. Smutok, Y. Lyseyko // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2020. – Вип. 15
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – проаналізувати правові підстави нобілітації шляхти Галичини австрійського періоду. З’ясувати масштаби нобілітації серед колишньої шляхти Давньої Речі Посполитої та прояснити причини відсутності вказаної шляхти серед нобілітованих. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, верифікації, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна: уперше актуалізоване питання входження/невходження шляхти Давньої Речі Посполитої до рицарського і магнатського станів королівства Галіції у складі Австрійської імперії та запропоноване пояснення відсутності серед нобілітованих частини шляхти. Висновки: Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. Галичина відійшла до складу Австрійської імперії. Чільною проблемою стала інкорпорація колишньої річпосполитської шляхти до складу Австрійської імперії. Імператорський патент 1775 р. визначав правові засади підтвердження шляхетства. Згодом вказаний патент доповнювався іншими нормативними документами, покликаними оптимізувати процес. Успішне завершення підтвердження шляхетства знаменувалося отриманням документу – легітимації. Сповна користати зі своїх привілейованих прав шляхта могла лишень після того, як легітимація вписувалася (інтабулювалася) до спеціальних книг – шляхетських метрик. Утім така процедура не була обов’язковою. Як наслідок, частина шляхти не вписувала (не інтабулювала) свої легітимації до шляхетських метрик. Наявність неінтабульованих легітимацій актуалізує важливе питання про співвідношення між виданими легітимаціями та тими, що дійшли до нашого часу. Є підстави стверджувати, що частина легітимацій були втрачені. Масштаб втрат обрахувати неможливо. Відтак це пояснює, чому частина шляхти нібито не підтвердила шляхетство, однак сповна користала зі свого привілейованого становища і не почувала себе скривдженою
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2102
Розташовується у зібраннях:№ 15 (2020)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
eehb_2020_15_7 (3).pdf339,86 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.