Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2006
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorTelvak, Vitalii-
dc.contributor.authorLozynska, Iryna-
dc.contributor.authorNowacki, Roman-
dc.date.accessioned2023-04-07T09:42:59Z-
dc.date.available2023-04-07T09:42:59Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationTelvak, Vitalii Ukrainian historical science in the Second Polish Republic: institutional aspect = Українська історична наука в Другій Речі Посполитій: інституційний аспект / V. Telvak, I. Lozynska, R. Nowacki // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2020. – Вип. 16uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2006-
dc.description.abstractМета дослідження полягає у реконструкції інституційної структури української історичної науки у Другій Речі Посполитій. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. У дослідженні було також використано методи періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу інституційної історії української гуманітаристики в міжвоєнній Польщі. Висновки. Українські науковці у міжвоєнній Польщі, подекуди за підтримки і в співпраці з польською владою, але частіше всупереч її національно-культурній політиці, загалом добре адаптувалися до реалій. Реагуючи на суспільно-політичні та культурні виклики, вони успішно намагалися зберегти напрацьований інституційний потенціал української гуманітаристики, а також, незважаючи на хронічне фінансове зубожіння, ініціювали появу нових організаційних структур, що мали б модерувати найбільш динамічні галузі українознавства. Особливістю тогочасної української науки в польській державі була її розділеність між Варшавою та Львовом. І тут, незважаючи на активність особистісної комунікації між галицькими вченими та їхніми наддніпрянськими колегами-емігрантами, так і не вдалося налагодити тісну міжінституційну взаємодію. Це мало наслідком дублювання організаційних структур, невиправдане з огляду на обмеженість матеріальних і людських ресурсів, неузгодженість наукових проєктів, а подекуди й особистісну конфліктність. Втім, саме наявні у міжвоєнній Польщі наукові установи були перенесені у повоєнному часі емігрантами до країн вільного світу, що дозволило українській науці перетривати часи комуністичного панування та зберегти інституційну пам’ятьuk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.subjectукраїнська історіографіяuk_UA
dc.subjectнаукові інституціїuk_UA
dc.subjectДруга Річ Посполита,uk_UA
dc.titleUkrainian historical science in the Second Polish Republic: institutional aspectuk_UA
dc.title.alternativeУкраїнська історична наука в Другій Речі Посполитій: інституційний аспектuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 16 (2020)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
eehb_2020_16_17.pdf349,56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.