Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2006
Назва: Ukrainian historical science in the Second Polish Republic: institutional aspect
Інші назви: Українська історична наука в Другій Речі Посполитій: інституційний аспект
Автори: Telvak, Vitalii
Lozynska, Iryna
Nowacki, Roman
Ключові слова: українська історіографія
наукові інституції
Друга Річ Посполита,
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Telvak, Vitalii Ukrainian historical science in the Second Polish Republic: institutional aspect = Українська історична наука в Другій Речі Посполитій: інституційний аспект / V. Telvak, I. Lozynska, R. Nowacki // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2020. – Вип. 16
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження полягає у реконструкції інституційної структури української історичної науки у Другій Речі Посполитій. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. У дослідженні було також використано методи періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу інституційної історії української гуманітаристики в міжвоєнній Польщі. Висновки. Українські науковці у міжвоєнній Польщі, подекуди за підтримки і в співпраці з польською владою, але частіше всупереч її національно-культурній політиці, загалом добре адаптувалися до реалій. Реагуючи на суспільно-політичні та культурні виклики, вони успішно намагалися зберегти напрацьований інституційний потенціал української гуманітаристики, а також, незважаючи на хронічне фінансове зубожіння, ініціювали появу нових організаційних структур, що мали б модерувати найбільш динамічні галузі українознавства. Особливістю тогочасної української науки в польській державі була її розділеність між Варшавою та Львовом. І тут, незважаючи на активність особистісної комунікації між галицькими вченими та їхніми наддніпрянськими колегами-емігрантами, так і не вдалося налагодити тісну міжінституційну взаємодію. Це мало наслідком дублювання організаційних структур, невиправдане з огляду на обмеженість матеріальних і людських ресурсів, неузгодженість наукових проєктів, а подекуди й особистісну конфліктність. Втім, саме наявні у міжвоєнній Польщі наукові установи були перенесені у повоєнному часі емігрантами до країн вільного світу, що дозволило українській науці перетривати часи комуністичного панування та зберегти інституційну пам’ять
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2006
Розташовується у зібраннях:№ 16 (2020)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
eehb_2020_16_17.pdf349,56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.