Проблемы образования в свете вызовов трансгуманизма

Abstract

Метою статті є розгляд трансгуманістичного проєкту вдосконалення людини і постгуманістичного варіанта Проблемы образования в свете вызовов трансгуманизмаприменшення цінності людини у співвідношенні з класич-ною концепцією освіти, виявлення непродуманості вихідних підстав цих двох конструкцій. Методологія. За допомогою критико-аналітичної експлікації інтелектуальних засобів цих проєктів і порівняльного аналізу їх у зв’язку з традиційними для філософії проблемами осмислення природи і свободи людини виявляється натуралістичний редукціонізм і обґрунтовується значущість активності людини. У центр потрапляє пробле-матика способу мислення, взятого не в інструментально-технологічному вимірі, а в антропологічному ключі. Наукова новизна. Розкрито понятійну непродуманість феномена життя людини, що розглядається чисто сцієнтистично як стан одиничного утворення (організму), що реалізує і зберігає себе шляхом обміну своїх складових частин і речовин навко-лишнього світу (метаболізм), при цьому часова наповненість людського життя не враховується, адже в центрі уваги перебуває організм, недосконалості якого долаються. Завдя-ки цьому мотиваційна і цільова складові частини людського життя залишені без уваги. Під час розгляду світоглядних питань переоцінки ролі і значущості людини зафіксовано, що дія передбачуваних принципів позавидової етики виходить від людини і спрямована до людини, отже, це залишається вихідним агентом і суб’єктом. Стверджується, що будь-яке вдосконалення «влаштування» людини буде наштовхувати-ся на проблему освоєння своєї власної природи, тобто вміння не бути прив’язаним до однієї функції, а мати здатність змінюватись відповідно до деякої логіки, теж мінливої. Вис-новки. Висловлюється ідея, що класична проблема мислення в собі вже містить «позавидову етику», яка передбачає зсув міри від людини до іншого, що стає способом розширення мож-ливостей і здібностей людини. Радикальна новизна технічних проєктів перебудови людини полягає в тому, що усувається вільне вольове освоєння своєї природи, передбачуване освітою як становленням людини.