Соціально-педагогічна робота з дітьми, які переживають розлучення батьків

Abstract

У роботі розглядаються особливості соціально-педагогічної підтримки дітей, які переживають розлучення батьків, як одного з найбільш стресогенних життєвих досвідів дитинства. Проаналізовано психологічні наслідки сімейного розпаду, що проявляються у тривожності, зниженні самооцінки, порушеннях поведінки та труднощах у взаємодії з однолітками. Визначено ключові напрями діяльності соціального педагога: діагностика емоційного стану дитини, індивідуальна та групова робота, налагодження комунікації між членами сім’ї, профілактика конфліктів, а також співпраця з освітніми та соціальними інституціями. Особлива увага приділяється методам, що сприяють зниженню емоційної напруги та формуванню в дитини почуття безпеки й стабільності. Робота підкреслює важливість системного, комплексного підходу та міжвідомчої взаємодії у підтримці дітей, які переживають розлучення батьків.