Українська регіональна розколота цивілізація як історичне явище

Abstract

Постановка проблеми. З давніх часів українські землі були місцем взаємодії та суперництва двох світів – європейського і азійського. Вбираючи вплив двох світів, а значить світоглядів та світосприйняттів, формувалася українська регіональна цивілізація. Географічне знаходження українських земель так би мовити на межі двох світів та відбиття цього пограничного становища в історії, культурі, ментальності, суспільному житті українського народу дає підстави для розповсюдженої останнім часом характеристики України як розколотої держави. Поштовхом до нього послужила актуалізація в соціально-філософській думці цивілізаційного підходу, у першу чергу, бурхливе обговорення роботи С. Хантінгтона “Зіткнення цивілізацій”, який окреслив долю України у майбутньому світовому порядку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча ще задовго до того, як побачила світ праця С. Хантінгтона, український геополітичний фактор отримав осмислення в роботах теоретиків геополітичної глобалістики Ф. Ратцеля, Р. Челлена, Ф. Науммок, А. Мехена, ВідолядеБланша, Н. Спікмена, К. Хаусхофера, К. Шмідта, П. Савицького, М. Вебера, Д. Мейкінга, У. Кірха, С. Коєна, Г. Кісінджер, Ф. Фукуями, 3.Бжезинського, Ф. Ліста, К. Франца, Ф.Науманна, X. Макіндера та інших. Практично кожен з перелічених авторів підкреслював унікальність українськоїкультури, способу життя, виробництва і побуту, близькість української культурної традиції до середньоєвропейського типу і колосальну значущість України для розвитку європейських народів і побудови спільного європейського дому [12, 265–266]. Метою статті є розглянути питання цивілізаційної приналежності у працях зарубіжних і вітчизняних вчених.