Український ліберально-демократичний рух у міжвоєнній Польщі: проблеми і напрями наукових досліджень у сучасній Україні

Abstract

Мета дослідження – з’ясувати, як у сучасній українській історіографії висвітлюється український ліберально-демократичний рух у міжвоєнній Польщі, визначити ступінь його наукового опрацювання та окреслити подальші дослідницькі перспективи. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму, наукової неупередженості та цілісного розгляду історичних явищ; використано історіографічне зіставлення й аналітичне узагальнення наукових праць. Наукова новизна полягає у систематизації сучасних досліджень західноукраїнського ліберального середовища міжвоєнної доби, уточненні ролі окремих дослідників у розробленні теми та визначенні проблемних аспектів, що залишаються недостатньо вивченими. Висновки. З’ясовано, що західноукраїнський ліберальний рух у міжвоєнному двадцятилітті намагався поєднати класичні європейські ідеї з потребами національного відродження українців, виступаючи за конституційність, реформи та еволюційний розвиток. Провідною силою українського політичного життя в міжвоєнній Польщі, яка обстоювала ліберальні та демократичні принципи, було Українське національно-демократичне об’єднання. Доведено, що сучасні українські історики добре дослідили організаційно-політичну діяльність та зовнішні орієнтації УНДО, еволюцію політичної тактики партії, участь націонал-демократів у виборчих кампаніях, персональний склад і внутрішню організацію українського парламентського представництва. У центрі дослідницької уваги перебували й інші партії з демократичними елементами в програмі – соціалістичні, клерикальні тощо. Незважаючи на наукові досягнення доводиться констатувати, що ґрунтовних праць з історії клерикально-консервативних партій міжвоєнного періоду немає. Так само відсутні спеціальні дослідження про дрібні угодовські політичні угруповання, що діяли на Волині, як-от: Партія українського народного єднання, Українська народна партія, Український народний союз. Майбутнім дослідникам необхідно більше наголошувати на важливості суто ліберальних цінностей у програмах та практиці учасників політичного процесу.