Інституційна спроможність територіальних органів управління міграцією Херсонщини в умовах ресурсного дефіциту у 1998-2004 рр

Abstract

Мета дослідження полягає в історичному аналізі діяльності територіальних органів управління міграцією Херсонської області у 1998–2004 рр. в умовах ресурсного дефіциту. Методологія дослідження базується на поєднанні принципів історизму, наукової об’єктивності та системності. Такий підхід забезпечив можливість неупередженого висвітлення логічних змін в історичному процесі визначеного дослідження. На основі міждисциплінарного підходу використано логічний, історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний та ретроспективний методи дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у введенні в науковий обіг неопублікованих джерел із Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, які збагачують уявлення про діяльність територіальних органів управління міграцією Херсонської області в умовах суттєвих обмежень ресурсного забезпечення та інституційної нестабільності, спричиненої частими реорганізаційними трансформаціями на центральному рівні. Висновки. Інституційна спроможність територіальних органів управління міграцією Херсонщини у зазначений період була критично низькою та значно лімітована хронічним ресурсним дефіцитом. Фінансовий дефіцит також зумовив низьку соціальну привабливість органів міграційної служби, спричиняючи високу плинність кадрів та зниження професійної кваліфікації персоналу, що нівелювало будь-які спроби впровадження ефективних управлінських інновацій. Відбувався дисбаланс їхніх функціональних пріоритетів, який потребував реалізації державної міграційної політики в регіоні із залученням додаткових джерел фінансування. Найбільш позитивною відзначаємо діяльність із реалізації міграційної політики, спрямованої насамперед на повернення осіб українського походження та вихідців з України на Батьківщину, співпрацю з громадами української діаспори. Проведений джерельний аналіз дозволив з’ясувати складність інституційної спроможності територіальних органів міграційної служби на регіональному рівні. Отримані результати створюють науково-методологічну базу для подальших досліджень реалізації державної міграційної політики в різних регіонах України, а також мають практичну значущість для модернізації сучасних управлінських рішень у сфері регулювання міграційних процесів.