Mykhailo Hrushevsky's students of non-ukrainian origin: the polish case

Abstract

Метою дослідження є з’ясування особливостей відвідування польськими студентами курсів М. Грушевського та визначення специфіки їхніх дидактичних преференцій. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. Наукова новизна статті полягає у першій спеціальній спробі комплексної реконструкції динаміки відвідування польськими студентами курсів М. Грушевського та з’ясування їхніх дидактичних преференцій. Висновки. Студентські каталоги Львівського університету переконливо довели, що М. Грушевський був популярним викладачем не тільки серед українців, але й серед польської молоді. Вона домінувала в групі неукраїнських студентів визначного історика поряд із представниками єврейської меншини Східної Галичини. Обираючи факультативні за статусом предмети автора «Історії України-Руси», польські студенти мали на меті поглибити та урізноманітнити свої професійні зацікавлення у сфері культури й історії теренів, які в їхніх уявленнях становили інтегральний складник цивілізаційного простору Речі Посполитої. Складно відповісти на питання про переконливість для польської молоді запропонованих на лекціях М. Грушевського історичних реконструкцій, здійснених виходячи з українського історичного інтересу. Та в будь-якому разі набутий польськими студентами на викладах визначного дослідника досвід опанування імперського наративу допомагав переосмисленню ними історії власної спільноти, яка подібно до українців на початку ХХ ст. змагалася за здобуття політичної самостійності. Також комунікація з М. Грушевським поглиблювала в уявленнях представників польської молоді як майбутніх публічних інтелектуалів усвідомлення строкатості етнічної картини регіону Східної Європи й змушувала якщо і не погодитися з політичними вимогами українців, то хоча б намагатися з’ясувати їхні незалежницькі аспірації. Внаслідок цього науково-педагогічна праця М. Грушевського допомагала налагодженню українсько-польського міжнаціонального діалогу. Осмислення його впливовості на міжетнічні взаємини протягом першої половини ХХ ст. є перспективним сюжетом інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи.