Подорож чеського містянина Мартина Кабатника до Єрусалима та Каїра в 1491-1492 роках

Abstract

Мета дослідження – висвітлити передумови, перебіг та наслідки мандрівки чеського містянина Мартина Кабатника до Єрусалима й Каїра та, спираючись на його дорожні нотатки, охарактеризувати спосіб життя тамтешнього населення, передусім християн та євреїв. Методологічною основою роботи є принципи історизму та наукової об’єктивності. Використано такі методи: джерелознавчої критики, історико-системний та аналітичний. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні подорожі Мартина Кабатника на Близький Схід, яка пролягала також через Львів, однак донині залишалася поза увагою українських учених. Висновки. Передумовою для організації подорожі стало прагнення Общини чеських братів знайти спільноту християн, які живуть за принципами давньої церкви. Крім Мартина Кабатника, в мандрівку вирушили Лукаш Празький, Мареш Коковець та Кашпар Бранденбурзький. Подорож пролягала через Краків, Львів, Сучаву до столиці Османської імперії Константинополя (Стамбула), де паломники розділилися. Звідси Мартин Кабатник продовжив шлях до Єрусалима, де провів три тижні, аби відвідати святі місця й дістати уявлення про тамтешнє суспільство. У дорожніх нотатках він акцентує на ставленні мусульман до християн та євреїв як до другосортних етнічних спільнот. Відтак мандрівник з власної ініціативи побував у столиці Мамлюцького султанату – місті Каїр, щоб ознайомитися зі звичаями його жителів. Із Каїра Мартин Кабатник вирушив додому тим самим маршрутом. Ні М. Кабатник, ні його побратими не виявили в східних країнах церковну організацію, яка б існувала на засадах первісного християнства. Вважається, що все побачене й пережите Мартином Кабатником під час мандрівки було записано з його слів другом-нотаріусом Адамом Бакаларжем. Нарис швидко здобув популярність, про що свідчить його багаторазове перевидання. Поза сумнівом, що оприявнений матеріал є цікавим джерелом для вивчення історії державних утворень Близького Сходу.