Оцінювання доступності веб-сайтів відповідно до стандартів WCAG

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі забезпечення цифрової інклюзії шляхом автоматизованого оцінювання веб-ресурсів на відповідність міжнародному стандарту Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1. У роботі підкреслюється, що в умовах глобальної цифровізації веб-сайти стали безальтернативним каналом доступу до державних, освітніх та комерційних послуг, проте значна частина інтерфейсів залишається бар’єрною для людей із порушеннями зору, моторики та когнітивних функцій. Розроблено та описано спеціалізований програмний сервіс для комплексного аудиту веб-доступності. Робота полягає у використанні модульної архітектури системи, де окремі сервіси (ImageAnalysisService, HeadingAnalysisService, ColorContrastAnalysisService, AriaAnalysisService тощо) ізольовано опрацьовують DOM-структуру сторінок. Це дозволяє не лише фіксувати наявність помилок, а й надавати розробникам точні технічні рекомендації щодо їх усунення. Зокрема, алгоритми системи дозволяють обчислювати коефіцієнти контрастності за формулами WCAG, перевіряти валідність ARIA-атрибутів та аналізувати логічну цілісність ієрархії заголовків. Практична значущість дослідження реалізована через апробацію розробленого інструментарію на прикладі 22 локальних веб-ресурсів міста Дрогобича, що охоплюють державний сектор, медицину, освіту, культуру та медіа. Загалом було проаналізовано 64 веб-сторінки. Емпіричні дані засвідчили середній рівень доступності по місту на рівні 71,7%. У статті проведено детальний порівняльний аналіз категорій сайтів, який виявив, що найбільш адаптованими до потреб людей з інвалідністю є муніципальні портали (74,8%), що зумовлено нормативним тиском. Найбільш критичний стан зафіксовано в освітньому секторі (67,0%), що створює перешкоди для реалізації принципів інклюзивної освіти. Дослідженням ідентифіковано стійкі патерни порушень: понад 81% сторінок містять неописові посилання, 75% зображень не мають альтернативного тексту, а близько 69% форм є недоступними для скрінрідерів через відсутність міток. Високі показники колірної контрастності (99,5%) є радше наслідком використання сучасних дизайн-шаблонів, ніж свідомого дотримання стандартів інклюзії. Спростовано гіпотезу про критично низьку кількість якісних ресурсів: понад 32% проаналізованих сайтів продемонстрували високий рівень відповідності (>80%). Сформульовано висновки щодо необхідності впровадження системного моніторингу веб-доступності на регіональному рівні та подальшого вдосконалення алгоритмів автоматизованого тестування із залученням методів машинного навчання. Матеріали статті можуть бути використані веб-розробниками, фахівцями з тестування (QA) та представниками органів місцевого самоврядування для покращення цифрової доступності міського середовища.