Специфіка гуманітарного знання

Abstract

Мета статті – аналіз особливостей виникнення та функціонування гуманітарного знання, його змісту і структури; дослідження міри присутності тут інформації про суспільство та соціальне буття людини. Методологічні засади дослідження. Оскільки гуманітарне знання – це осмислена інформація про буття людини як особистості та буття суспільства, вихідною методологічною основою його розуміння є розмежування біологічних та небіологічних характеристик індивідів і виділення сутнісних рис суспільства. Тим самим окреслюється «територія» об’єкта даного знання. Зважаючи на те, що воно у понятійному і змістовному вимірах представлене двояко – як власне гуманітарне та соціально-гуманітарне знання, автор показує спільність і відмінність цих утворень. Це принципово важливо, адже у літературі на дане питання досить часто або взагалі не звертають увагу, або розглядають означені утворення як такі, що мало чим розрізняються. Наукова новизна. Виділені і коротко проаналізовані основні біологічні та соціальні характеристики людини. Показано, що останні шляхом «розвертання» їх у процесі діяльності індивідів та різноманітних соціальних груп продукують значною мірою змістовне поле гуманітарного знання. Ще одна частина цього поля – знання про особливості суспільства, специфіку його функціонування. У контексті спільності та відмінності гуманітарного і соціально-гуманітарного знання проведено розмежування змісту понять «суспільство». «суспільне» та «соціальне». Висновки. Гуманітарне (соціально-гуманітарне) знання – результат осмислення небіологічного буття людини та буття суспільства у його соціальному вимірі (як соціуму). При цьому далеко не все, що пов’язане з людською життєдіяльністю та функціонуванням суспільства, входить у зміст даного знання. Воно має досить складну структуру і виражений антропоцентричний характер.