Взаємозв'язок принципів і законів діалектики: філософсько-освітній контекст

Abstract

У статті розкривається методологічна роль взаємозв’язку принципів і законів діалектики для сучасної педагогічної теорії та практики, при цьому теоретична діалектика принципово відрізняється від ідеологізованої позитивістської версії «діамату». Методологія. Засобами досягнення поставленої мети постає сама діалектика у її класичному варіанті, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка і теорія пізнання, доведені до етики, естетики і тим самим до мислячої педагогіки. Наукова новизна. У статті обґрунтовується думка, що саме через адекватне розуміння взаємозв’язку принципів і законів класична діалектика може стати необхідною і достатньою методологією дійсної педагогічної теорії та практики. Водночас наголошується на необхідності розрізнення сфер наявного буття, сутності та поняття. Значимість діалектики для педагогіки не можна інтерпретувати як певне «застосування» у педагогіці і до педагогіки деяких принципів і законів діалектичної філософії, виражених у формі «об’єктного знання». Діалектика має стати діяльною здатністю педагога. Педагогічна наука, щоб стати дійсно рефлексивної теорією, повинна вийти на власне категоріальний рівень осмислення свого предмета, повинна навчитися адекватно працювати з категоріями. Так забезпечується адекватна реалізація принципу тотожності мислення і буття Тільки за таких умов педагогіка набуде реальної, сутнісної адекватності своєму специфічному предмету – становленню людської суб’єктивності і стане здатною забезпечувати гармонійний розвиток особистості. Висновки. Якщо педагогіка насправді стурбована процесами побудови власне людського в людському індивідові, вона жодним чином не повинна оминати діалектичної методології, розуміння внутрішнього зв’язку припципів і законів діалектики. Нехтування цим взаємозв’язком ставить перешкоди на шляху реалізації в педагогіці принципів та законів діалектики. При цьому вчителі повинні змістовно оволодівати теорією діалектики. Якщо ж педагогіка обмежується лише виконанням «соціального замовлення», «соціалізацією», процесами адаптації індивідів до соціальних структур, то вона може продовжувати «гратися» у новомодні загальнонаукові методології. Роль самопізнання освіта здатна реалізувати лише по мірі оволодіння діалектико-логічною методологією.