Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9073| Назва: | Кадзуо Ішіґуро роман "Не відпускай мене" як діагностика сучасної ситуації в освіті |
| Інші назви: | The novel "Don't let me go" by Kazuo Ishiguro as a diagnosis of the current situation in education |
| Автори: | Лімонченко, Віра |
| Ключові слова: | роман Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене» мистецтво освіта антропологія |
| Дата публікації: | 2024 |
| Бібліографічний опис: | Лімонченко, Віра. Кадзуо Ішіґуро роман "Не відпускай мене" як діагностика сучасної ситуації в освіті = The novel "Don't let me go" by Kazuo Ishiguro as a diagnosis of the current situation in education / В. Лімонченко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2024. - Вип. 48 : Філософія. - С. 117-131. |
| Короткий огляд (реферат): | Мета роботи – засобами філософської аналітики літературних творів здійснити розгляд домінантних тенденцій сучасної системи освіти. Методологія. У статті застосований метод культурологічно-антропологічного прочитання художньої літератури, коли текст виявляє суттєві для сучасної ситуації характеристики. Методолого-теоретичною засадою такого прочитання постає розуміння феномену мистецтва Теодором Адорно: пряме висловлювання тяжіє до ідеологічності і тому приховує істину, мистецтво не претендує на правдивість буквального зображення, але робить видимим і відчутним те, про що не можна говорити ясно й однозначно. Наукова новизна. Оскільки людина як істота культури не має від природи суто природних органів сприйняття і ці органи створюються у процесі культурно-історичного процесу, роман Кадзуо Ішіґуро береться як специфічний орган людського сприйняття, що дозволяє чітко бачити, і у такому контексті він постає діагностикою ситуації у сучасній освіті. Художні образи роману працюють як поняття, схоплюючи предмет, що розглядається, не в звично відомій емпіричній формі, але доводять його до граничного виміру. Це дозволяє віднести роман до жанру педагогічної антропології. Висновки. Якщо відійти від метафоричних образів роману і перейти на дисциплінарну мову філософії, то йдеться про те, що прагматично орієнтована освіта усуває все «зайве» – поезію, малювання, музику, залишаючи функціональне вирощування людського ресурсу. Це ставить проблему згубності утилітарно орієнтованої освіти, яка вписує людське життя у наявні тут і тепер установки, урізаючи його до засобу досягнення утилітарно-соціальних цілей і робить людину маріонеткою соціуму. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9073 |
| Розташовується у зібраннях: | № 48 (2024) Людинознавчі студії. Серія «Філософія» |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Лімонченко (2).pdf | 383,43 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.