Революційний зміст містики

Abstract

Мета роботи – розглянути альтернативні варіанти «революційності», включивши у розгляд осмислення революційних подій у світлі релігійної свідомості. Методологія. Методологічними засадами постають ті дослідження, для яких характерно осмислення революційних подій у світлі релігійної свідомості, при цьому ставиться завдання збереження тверезої раціональної свідомості як щодо світу захоплюючих революційних подій, так і до релігійного виміру. Для реалізації поставленого завдання задіюється метод поглибленого рефлексивно-критичного читання, що передбачає роботу з поняттями і встановлення нюансів смислу. Наукова новизна. Втручання у порядок життя має різноманітні форми і найбільш радикальний варіант отримав ім’я революції. Революція бачиться дією, що реалізує покликання людини до творчості і звідси позитивна акцентуація революції. Проте існують протилежні оцінки революційних актів, що спонукає до пошуків відмінних від соціально-політичних подій способів руху до іншого устрою життя. Одним з таких альтернативних шляхів і є містика. Концептуально-понятійне розрізнення понять магія і містика відкриває різні практичні інтенції – магічна прагне влади над буттям, тому в магії відбувається розширення себе, експансія і насильство щодо іншого, містична установка орієнтує на переображення себе, зміну власної свідомості. Перша тенденція дає шлях агресивної дії, спрямованої назовні (заколоти, бунти, терор), друга має смисл не просто удосконалення себе, яке може реалізовуватись відповідно порядку природного буття (трансгуманізм), коли утримувана вольовим зусиллям установка розширення людських можливостей замінюється досягненнями науки й техніки, технологічними змінами людства. Це приводить до усунення такого феномену як людський вчинок. Висновки. Відповідні загальні правові норми необхідно мають діяти у суспільстві, але і вони все одно передбачають людський вчинок. При тому, що активне втручання у події сьогоднішнього дня надає певне смислове наповнення людському життю, але цей смисл легко губиться, як тільки настирлива емпірична дійсність демонструє повернення того, з чим велася боротьба. Акцентуйована сучасністю свідомість легко впадає в розпач, як тільки її сподівання не виповнилися. Саме неспляча загострена свідомість надає революційній перспективі і релігійній акцентуації характер врівноваженості та певної усвідомленої інтелектуальності.