Wehrmacht brothels in the occupied territories of Ukraine as a component of nazi sexual violence

Abstract

Мета статті – дослідити крізь призму функціонування системи борделів Вермахту в Україні один із регламентованих нацистською державою методів насильства – сексуальний. Визначити чисельність створених нацистами борделів на окупованих українських землях, проаналізувати причини і проблеми під час їхньої організації та примусового наповнення українським персоналом. Методологія дослідження ґрунтується на теоретичних напрацюваннях наукових шкіл соціальної історії та психології, воєнної антропології, гендерних досліджень. У статті використовувалися загальнонаукові прийоми фундаментальних студій, а також методи історизму, джерелознавства та міждисциплінарні підходи. Наукова новизна полягає у постановці вказаної проблеми, спробі її конкретно-історичного розв’язання на підставі виявленої автором інформації про понад три десятки створених Вермахтом борделів на окупованих територіях України (1941 – 1944), та щонайменше 2,3 тис. насильно залучених на відповідну роботу українських жінок. Висновки. З’ясовано, що стрімке зростання неконтрольованих інтимних стосунків німецьких солдатів із місцевими жінками, заборонених расовими догмами нацистської Німеччини, а також поширення венеричних захворювань змусили окупантів на початку 1942 р. відкрити низку стаціонарних борделів для солдатів Вермахту та німецької цивільної адміністрації. Ці заклади, за задумом командування, мали допомогти Третьому Райху унеможливити хаотичні сексуальні контакти з місцевими жінками, запобігти поширенню венеричних хворіб, сексуальному насильству, погіршенню дисципліни у війську та гомосексуальним стосункам між військовослужбовцями. До роботи в тилових борделях зазвичай насильно залучали місцевих жінок і дівчат.