Transformation of Physical Self and Physicality of Young Girls

Abstract

Дослідження присвячене теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричному вирішенню проблеми зумовленості феноменології образу фізичного «Я» та Я-складу дівчат раннього підліткового віку. Провідною методологією дослідження є генетична психологія, генетично орієнтована психотерапія, холістичний підхід.

Протилежний підхід передбачає розгляд досвіду переживання образу власного тіла (фізичного «Я») як першого кроку до набуття ідентичності та формування Я-концепції. Образ фізичного «Я» як уявлення про конституційно-соматичну організацію є одним з образів «Я», що входять до описової перцептивно-когнітивної складової Я-концепції. У нашій роботі під цим феноменом ми розуміємо єдність соматичного та перцептивного сприйняття, ставлення, оцінок, уявлень, пов'язаних як з фізичною зовнішністю, так і з усвідомленням функцій тіла. Провідна роль відводиться концепції персоніфікації тілесності. Глибока психологічна парадигма вивчення фізичного «Я» розкриває перспективи метафоризації тілесності та формування уявлення про власний фізичний образ «Я» як окреме поняття, суб'єктивність, наділене певними властивостями.

Розкрито психологічний зміст та визначено основні визначення Я-фізичного: тілесний досвід; діаграма тіла, образ тіла, концепція тіла; внутрішнє тіло; тілесність, Я-тілесне, Я-фізичне. Розкрито проблему ментальної реальності Я-тілесного (як сенсомоторного еквівалента, соціально-перцептивного та когнітивного процесу, підструктури Я-концепції).