Методологічні та практичні проблеми психотерапії у контексті духовної парадигми психології

Abstract

Духовність як іманентне, внутрішнє утворення в душі людини дозволяє стати їй самодостатнім суб’єктом життєдіяльності. Г оловними результатами діяльності практичного психолога, котрий орієнтується на духовну парадигму, є зростання сили Я клієнта та рівня його свідомості, зміцнення орієнтації на духовне. Специфічними у цьому контексті є психологічні технології допомоги, підтримки, сприяння та супроводу функціонування і розвитку людини, груп, суспільних інститутів і суспільства загалом.