Психологія життєдіяльності: методологічний аналіз мети, завдань та змісту навчальної дисципліни для практичних психологів-магістрів.

Abstract

Мета статті полягає в методологічному аналізі мети, завдань та змісту навчальної дисципліни «Психології життєдіяльності» для практичних психологів-магістрів. Методологія. Обґрунтовано зміст навчальної дисципліни, викладено план аналізу життєдіяльності особистості в єдності буття та життя. Розкрито онтологію буття особистості (впливи, прояви, факти, вчинки, дії, тенденції). Наукова новизна. Викладено психологічні особливості життєвої ситуації та їх види, типи взаємодії особистості з ситуацією. Охарактеризовано особливості поведінки особистості критичних та кризових ситуаціях. Констатується, що психологу-практику необхідно знати фундаментальні характеристики буття(динамічність, зокрема, прояви повсякденності та неповсякденності) та орієнтуватися в типах повсякденності та неповсякденності (екстремальність) та особливостях поведінки особистості в ситуації неповсякденності, потенційних змінах особистості, що відбуваються в зоні переходу від повсякденності до неповсякденності та від неї до нової повсякденності. Охарактеризовано мету навчальної дисципліни «Психологія життєтворчості», здатності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Викладено зміст основних тем курсу: 1) загальна характеристика онтології та феноменології життєдіяльності особистості; 2) психологічна характеристика способу та стилю життя; 3) психологія життєвого шляху; 4) життєтворчість як процес самовдосконалення особистості та способу життя; 5) соціально-психологічна технологія життєтворчості; 6) динаміка життєтворчості та життєздійснення особистості; 7) проблема життєтворчості у складних та кризових умовах; 8) прикладні проблеми життєдіяльності особистості. Наведено орієнтовний перелік тематики практичних занять. Висновки. Засвоєння даної дисципліни сприятиме підвищенню ефективності їх практичної діяльності у сфері психопросвіти, психопрофілактики, психологічного консультування, психокорекції та психотерапії. Особлива увага акцентується на проблемі життєтворчості в складних та кризових ситуаціях, що актуально в умовах війни.