Психологічні особливості дезадаптації військовослужбовців - учасників бойових дій

Abstract

Мета роботи – обґрунтувати основні чинники професійної дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій. Використано загальнонаукові методи пізнання – аналіз, синтез і узагальнення даних психологічної літератури. Доведено, що належний рівень адаптованості військовослужбовців є необхідною умовою успішної військової служби та важливою передумовою перемоги над російськими військами, оскільки глибина та темп адаптації військовослужбовців мають реальне втілення у вигляді результатів бойової діяльності. Показано, що основною ознакою стану дезадаптації є переживання військовослужбовцем тривалих зовнішніх і внутрішніх конфліктів у професійній діяльності без знаходження психологічних механізмів і форм поведінки, необхідних для їх розв’язання. Наукова новизна дослідження полягає у виділенні індивідуально- особистісних і соціально-психологічних чинників професійної дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій. До індивідуально-особистісних чинників, які сприяють дезадаптації, віднесено неуспішність діяльності, низький рівень досягнень у військово-професійній діяльності, незначний ступінь реалізації внутрішнього особистісного потенціалу, незначний ступінь інтеграції в колектив, нездатність до організації особистої діяльності, нездатність до засвоєння військовослужбовцями нових соціальних ролей. До соціально-психологічних чинників дезадаптації військовослужбовців віднесено негативне ставлення до своєї службової діяльності, невпевненість у собі, неналежне усвідомлення цінності військової служби, низьку мотивацію досягнення, брак наполегливості в реалізації соціально значущих цілей, несамостійність, безвідповідальність тощо. Зроблено висновок, що у процесі психологічної корекції професійної дезадаптації військовослужбовців доцільно виходити з виділених індивідуально-особистісних і соціально-психологічних чинників професійної дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій у їх взаємозв’язку та взаємодії.