Психологічні особливості емпатії майбутніх фахівців соціономічної сфери

Abstract

Соціономічна сфера пред’являє до психологів, педагогів і соціальних працівників особливі вимоги: розуміти емоційний стан клієнта, вміти у відносинах із клієнтом бути щирим, відображати та передавати пережиті почуття. Без практичного опанування такої психічної реальності, як емпатія, неможливе досягнення ефективності професійної діяльності. У підходах до проблем емпатії десятки визначень, які передбачають моделі емпатичного процесу, стадії, етапи, рівні, механізми. Проблема вивчення емпатії завжди актуальна для фахівців соціономічної сфери. Особливо важлива проблема дослідження та розвитку емпатії у професійному становленні студента-психолога. Виявити емпатію до співрозмовника – значить подивитися на ситуацію його поглядом, відчути подібні почуття, розуміти та приймати його актуальний емоційний стан. Стаття присвячена розгляду емпатії як властивості особистості, необхідної для успішного спілкування та взаємодії. Автор досліджує психологічні особливості емпатії майбутніх фахівців соціономічної сфери. У статті розглядається проблема розвитку емпатії як найважливішої якості особистості фахівців соціономічної сфери: психологів, педагогів, соціальних працівників, в умовах соціалізації в закладі вищої освіти. Наводяться результати емпіричного дослідження з метою визначення рівня емпатії у студентів-психологів і визначення основних підходів до її розуміння. Розглядається феномен емпатії, аналізується професійна діяльність працівників соціономічної сфери, представників професій, що «допомагають». З’ясовано, що великий вплив у процесі навчання фахівців соціономічної сфери має виховний чинник. Запропоновано кілька напрямів виховного впливу на особистість майбутніх представників соціономічних професій. Акцентується на тому, що емпатія вважається необхідним чинником морального розвитку особистості, сприяє розвитку гуманних відносин, альтруїстичного стилю поведінки.