Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8213| Назва: | Афект як проблема в судово-психологічній експертизі |
| Інші назви: | Affect as an issue in forensic psychological examination |
| Автори: | Примак, Юлія |
| Ключові слова: | кумулятивний фізіологічний афект патологічний афект судово-психологічна експертиза афект класичний фізіологічний афект |
| Дата публікації: | 2023 |
| Бібліографічний опис: | Примак, Юлія. Афект як проблема в судово-психологічній експертизі = Affect as an issue in forensic psychological examination / Ю. Примак // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і наки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Г. Є. Аляєв та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2023. - Вип. 52 : Психологія. - С. 48-53. |
| Короткий огляд (реферат): | Метою роботи є теоретичний аналіз особливостей психічних станів підекспертного (на прикладі феномена афекту – фізіологічного та патологічного) в ракурсі виконання завдань в судово-психологічній експертизі психологом-експертом. Його вивчення дозволить чітко ідентифікувати тип фізіологічного афекту, що може перебувати в якості об’єкта професійної компетенції психолога-експерта. Афективний стан увиразнює важливість досліджувати такі дескриптори як рівень звуження свідомості; порушення рухів, поведінки та діяльності; вегетативні, вазомоторні та мімічні реакції. Важливим є врахування особливостей ситуації делікту та індивідуально-психологічних характеристик підекспертного. Ключовим в увиразненні кумулятивного афекту є його виникнення на фоні тривалого, затяжного дистресу, що супроводжується внутрішнім конфліктом і станами фрустрації. За кумулятивного характеру афекту звуженість свідомості має надвиразний характер, що водночас супроводжується й психопатологічними симптомами (йдеться про дескриптори дереалізації, деперсоналізації, ілюзорного сприймання). Методологія дослідження базується на методах синтезу, порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному аналізі складних проявів афекту (передусім його кумулятивного механізму та опосередкованості індивідуальними особливостями індивіда) в межах завдань судово-психологічної експертизи. Зважаючи на отримані дані, уможливлюється розробка чітких індикаторів вирізнення типів афективних станів. Матеріали розвідки можуть бути використані в професійній діяльності психолога-експерта та всіх, хто на професійному рівні переймається проблемами судово-психологічної експертизи. Висновки. Встановлено, що в разі реалізації завдань судово-психологічної експертизи, пов’язаної з афективними проявами, для психолога-експерта важливим стає аналіз ситуації делікту, механізму формування афективного стану (зокрема, акумуляції) та індивідуально-психологічних особливостей підекспертного, його психофізіологічних станів. Врахування механізму формування афективного стану в особистості підекспертного дозволяє відзначити, що з найбільшою ймовірністю афект настане в осіб фізично й психологічно виснажених, з соматичними захворюваннями, гормональними розладами, низьким рівнем розвитку саморегулювання в емоційно-вольовій сфері. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8213 |
| Розташовується у зібраннях: | № 52 2023 Серія Психологія |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Примак.pdf | 313,97 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.