Вплив толерантності до невизначеності на точність оцінки проєктних завдань спеціалістами ІТ-компаній

Abstract

Метою дослідження було встановлення внеску толерантності до невизначеності та її компонентів (прийняття новизни, складності та нерозв’язності) у точність оцінки проєктних завдань ІТ-спеціалістами. Методологія. Аналізується проблема взаємозв’язку толерантності до невизначеності з точністю оцінок проектних завдань спеціалістами у сфері ІТ. Здійснено теоретичний аналіз проблеми. Дизайн емпіричного дослідження поєднав поведінковий тест точності оцінювання у реальності умовах (з розробкою критеріїв точності оцінювання, які дозволяють об’єктивувати цей показник) зі стандартизованими психометричними вимірюваннями (зокрема, було використано тест визначення індивідуального рівня толерантності до невизначеності (С. Баднером в адаптації Л. Карамушки). Дослідження проводилося на вибірці спеціалістів, залучених до розробки ІТ-проєктів у різних компаніях України.Наукова новизна. Теоретичний аналіз свідчить, що точність оцінки визначається не лише професійним досвідом і технічними компетенціями, а й психологічними чинниками, серед яких ключову роль відіграє здатність фахівців приймати новизну, складність та нерозв’язність ситуацій без втрати критичності мислення. Толерантність до невизначеності розглядається як інтегративна характеристика, що поєднує когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти й виконує функцію психологічного буфера у процесі прогнозування.Результати емпіричного дослідження показали статистично значущі взаємозв’язки між рівнем толерантності до невизначеності та показниками точності прогнозів. Зокрема, толерантність до новизни продемонструвала позитивну кореляцію з коефіцієнтом точності оцінки та сильний негативний зв’язок із відносною похибкою, що вказує на стабільніший та реалістичніший характер прогнозів у цієї групи фахівців. Загальний рівень толерантності також корелює з меншою варіативністю оцінок, що підтверджує її роль як чинника підвищення передбачуваності планування.Висновки. Таким чином, толерантність до невизначеності постає як стратегічний ресурс організацій, що безпосередньо впливає на ефективність управління ІТ-проєктами, а її розвиток має стати важливим напрямом роботи як у сфері організаційної психології, так і в практиці управління проєктами.Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження психологічних та організаційних інтервенцій, спрямованих на розвиток толерантності до невизначеності серед ІТ-спеціалістів. До таких інтервенцій належать метакогнітивні тренінги, сценарне планування, гнучкі методології управління та майндфулнес-практики, ефективність яких доведена попередніми дослідженнями. Використання цих підходів має сприяти зростанню точності оцінювання, оптимізації процесу планування та формуванню стійкості команд у середовищі постійних змін і високої технологічної складності.