Історія концептуалізації феномену психотравми в психологічній практиці

Abstract

Метою наукової статті є історико-психологічний аналіз концептуалізації феномену психотравми в межах становлення психологічної науки та практики. У статті висвітлено етапи розвитку уявлень про психологічну травму – від ранніх психоаналітичних підходів до сучасних інтегративних моделей. Особливу увагу приділено трансформації трактувань поняття психотравми під впливом історичних, соціокультурних та науково-методологічних факторів.Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історико-генетичного, порівняльного, структурного аналізу наукових джерел. Здійснено систематизацію концепцій провідних дослідників (З. Фрейда, К. Юнга, О. Ранка, Д. Калшеда, П. Левіна, Б. ван дер Колка, Дж. Гер-ман та ін.), а також виокремлено ключові етапи у розвитку уявлень про психотравму у психології ХХ–ХХІ століть. Водночас проаналізовано еволюцію діагностичних класифікацій, що позначилася на поглибленні розуміння посттравматичних розладів.Наукова новизна роботи полягає у комплексному представленні етапів осмислення феномену психологічної травми крізь призму міждисциплінарного підходу. Уперше в українській науковій практиці проведено системний аналіз класичних і сучасних підходів до визначення психотравми з урахуванням концептів колективної, первинної та вторинної травми. Акцентовано увагу на інтеграції психоаналітичних, когнітивно-поведінкових, тілесно-орієнтованих і соціокультурних підходів до інтерпретації та подолання наслідків травматичного досвіду.Висновки. У висновках зазначено, що сучасна концептуалізація психотравми вийшла за межі інтраіндивідуального трактування й набуває міжособистісного, соціального та куль-турного виміру. Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку міждисциплінарних моделей травми, які поєднують нейробіологічні, психологічні, соціальні та гуманітарні компоненти. Також підкреслюється, що актуалізація травматичної тематики у зв’язку з війною в Україні зумовлює запит на поглиблення теоретико-методологічної бази для психотерапевтичної допомоги населенню.Таким чином, запропоноване дослідження є внеском у розвиток психотравматології як міждисциплінарної галузі, що має критично важливе значення для клінічної, кризової та військової психології.