Професійний інтерес як основа формування професійного іміджу майбутнього педагога

Abstract

. Мета статті полягає у теоретичному аналізі поглядів різних авторів на фено-мен професійного іміджу та професійного інтересу як його системоутворюючого компо-ненту та емпіричному дослідженні рівня сформованості професійної потреби у майбутніх педагогів. Методологія дослідженняьбазується на розгляді професійного інтересу як аксіологічного феномену, що дозволяє здійснювати формування особистості майбутнього вчителя на вну-трішньому рівні, впливаючи на його емоційно-моральне, духовно-соціальне буття. Наукова новизна. Професійний інтерес до педагогічної діяльності розглядається як емо-ційно-пізнавальне та ціннісно-орієнтоване ставлення до педагогічної діяльності, яке харак-теризується вольовою активністю у розвитку здібностей і професійно-особистісних якостей майбутнього вчителя, активним залученням до його пізнання та прагненням до самореаліза-ції в ньому. Виділено види професійного інтересу: теоретичний, практичний, творчий, цін-нісно-смисловий.Доводиться думка, що на основі сформованості професійного інтересу у студентів від-бувається інтеріоризація педагогічної професії як сенсу життєвого буття, а в педагогіч-ній картині світу визначальним стає духовний і ціннісно-смисловий аспект. Це дозволяє об'єктивно, на суб'єктивному рівні, змінити характер професійної підготовки майбутнього фахівця і виділити даний феномен в якості психологічної детермінанти професійного іміджу. Емпіричне дослідження рівня професійно-педагогічної мотивації майбутніх педагогів свід-чать про те, що студенти продемонстрували показник професійно-педагогічної мотивації 8,8–10 балів, що, згідно з методикою, відповідає «середньому рівню мотивації».Висновки. Результати теоретико-емпіричного дослідження дали можливість визначити, що ціннісно-мотиваційне ставлення майбутнього вчителя до педагогічної діяльності є однією з визначальних її структур і виступає основою формування професійного іміджу. Професійний імідж, як своєрідний стрижень особистості майбутнього вчителя, забезпечує взаємозв’язок і узгодженість провідних структурних утворень особистості (мотивів, установок, ціннос-тей, переконань та інтересів).