Іван Франко як творець-засновник літературної династії: культурно-антропологічний вимір

Abstract

Статтю присвячено постаті Івана Франка як фундатора літературної династії. Мета студії – з’ясувати риси творчої особистості І. Франка як засновника і творця літературної династії, виокремити індивідуальні прикмети характеру, світогляду і поведінки, які спричинилися до виникнення літературної династії. Методологія дослідження базується на використанні методів спостереження, аналізу і синтезу, а також біографічного, бібліографічного, культурно-історичного та культурно-антропологічного підходів. Наукова новизна полягає у виділенні домінантних персональних прикмет творчої індивідуальності письменника, які вплинули на виникнення літературної династії Франків і уможливили її розвиток. Висновки. На основі аналізу біографічних даних, творчого спадку і багатогранної громадсько-культурної діяльності Івана Франка виокремлено і схарактеризовано низку домінантних індивідуальних рис письменника як фундатора літературної династії, зокрема: 1) творча енергія, талант і проактивність; 2) гіперпродуктивність та універсалізм діяльності; 3) символічний капітал і суспільний авторитет; 4) націленість на створення сім’ї і народження та виховання нащадків; 5) відкритість, еволюційна змінність і нетворкінг (спільнототворення); 6) далекосяжність життєтворчої стратегії; 7) історичне значення творчого спадку і вплив на наступні покоління. Потужна творча енергія, характерна для особистості І. Франка, у поєднанні з багатогранною і чисельною творчою спадщиною та проактивною громадською діяльністю забезпечили письменнику суспільний авторитет і стали основою його символічного капіталу. А створення сім’ї, народження спадкоємців (чотирьох дітей), активне творення мережі, гуртування і формування спільноти однодумців як серед свого покоління, так і серед покоління своїх дітей, помножені на усвідомлену велику націєтворчу місію, визначили І. Франка як творця-засновника фамільної династії в українській літературі.