Типологія анормативів на сторінках сучасних медіа: лінгвістичний аспект редагування

Abstract

У статті проаналізовано мовні помилки як відхилення від усталених норм літературної мови в текстах сучасних українських медіа. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості мовних порушень у текстах масмедіа, що негативно впливає на мовну культуру суспільства та формує викривлене уявлення про норми української літературної мови. Здійснено типологізацію анормативів з урахуванням мовних рівнів (орфографічного, лексичного, морфологічного), а також з’ясовано причини їх виникнення, а саме: висока динаміка інформаційного потоку, недотримання етапів якісного редагування, брак фахових мовних компетенцій в авторів і редакторів, вплив іншомовного середовища, а також цифрових технологій, зокрема автоматичних систем перевірки правопису та штучного інтелекту. Виокремлено й проаналізовано на прикладах із сучасних українських медіатекстів найбільш поширені типи мовних порушень: орфографічні анормативи; помилки, пов’язані з лексичною сферою мови (кальки, росіянізми, тавтологія, плеоназм, багатослів’я, уживання слів у невластивому значенні); морфологічні помилки, які розподілено на групи залежно від того, до якої частини мови належить ненормативна одиниця. Зазначено, що наявність морфологічних помилок у журналістських текстах негативно позначається на загальній якості медіадискурсу та зумовлює необхідність удосконалювати мовне редагування й контроль за дотриманням норм творення морфологічних форм слів. Визначено, що поглиблений аналіз виявів анормативності, класифікація помилок і розроблення дієвих механізмів редакторської корекції таких одиниць дасть змогу не лише поглибити теоретичні засади сучасного редагування, а й виробити практичні рекомендації для підвищення мовної якості медійного контенту та вдосконалення лінгвістичного аспекту редакторської діяльності, що забезпечить зрозумілість інформаційного продукту, а також зміцнить довіру аудиторії до сучасних медіа. Результати дослідження мають практичне значення для професійних редакторів, журналістів, лінгвістів та викладачів фахових дисциплін, пов’язаних із медіакомунікацією.