Типологія творення найменувань жителів держав-членів ООН від їхніх назв

Abstract

Пропонована стаття присвячена вивченню типології творення найменувань жителів держав-членів ООН від їхніх назв. Наголошено, що таке комплексне дослідження в українському мовознавстві здійснено вперше. Зазначено, що найчастіше для творення найменувань жителів держав світу від їхніх назв використовують суфіксальний спосіб. Звернено увагу на те, що слід розрізняти морфемний і словотворчий суфікси. Морфемний суфікс – це мінімальна значуща частина слова, словотворчий суфікс – значуща частина слова, яка слугує для творення нових слів. Словотворчий суфікс може бути презентований одним, двома, а то й трьома морфемними суфіксами: Непал – непал-ець, Куб-а – куб-инець (куб-ин-ець), Ізраїль – ізраїль-тянин (ізраїль-т-ян-ин) та ін. Доведено, що найпоширенішими словотворчим суфіксом для творення найменувань осіб чоловічої статі є суфікс -ець(-єць), приєднаний до основи назви держави: Аргентин-а – арген тин-ець, Бруней – бруне(й+е=є)-єць, Ємен – ємен-ець та ін., найменувань осіб жіночої статі та осіб у множині – відповідно словотворчий суфікс -к- і закінчення -а та словотворчий суфікс -ц- і закінчення -і, приєднані до усіченої основи найменувань чоловічої статі: гаян(ець) – гаян к-а, гаян-ц-і, камерун(ець) – камерун-к-а, камерун-ц-і, парагва(й+е=є)-єць – парагвай-к-а, парагвай-ц-і тощо. Іноді для творення найменувань осіб чоловічої статі до основи назви держави додають словотворчі суфікси -анець: Нікарагу-а – нікарагу-анець та -анин: Марокк-о – марокк-анець або ж до усіченої основи назви держави – словотворчий суфікс -ин: Болгар(ія) – болгар-ин, Груз(ія) – груз-ин та ін., а найменувань осіб жіночої статі супроводжується додаванням до основи чоловічої статі словотворчих суфіксів -анк-: грек – гре(ц/ч)-анк-а; -кен-: нім-ець – нім-кен-я, -енк-: француз – францу(з/ж)-енк-а та ін. Окремі найменування осіб чоловічої статі утворено від усіченої основи назви держави безсуфіксальним способом: Грец(ія) – гре(ц/к), Монгол(ія) – монгол, Ефіоп(ія) – ефіоп та ін., а найменування осіб у множині – від основи найменування осіб чоловічої статі та закінчення -и: монгол – монгол-и, румун – румун-и, серб – серб-и та ін. Особлива увага приділяється складним і дискусійним проблемам творення найменувань жителів держав від їхніх назв, правопису деяких складних і складених назв.