Терміни сучасної німецької фахової мови реабілітації

Abstract

статті здійснено комплексний аналіз реабілітаційних термінів у сучасній німецькій фаховій мові реабілітації: узагальнено трактування поняття «реабілітацій ний термін»; окреслено тлумачення терміна «фахова мова реабілітації»; охарактеризовано фахову мову реабілітації. Її визначено як сукупність німецьких мовних засобів, що слугують оптимальному порозумінню між фахівцями реабілітаційної сфери, з фаховою лексикою реабілітації включно. Лексичний склад сучасної німецької фахової мови реабілітації охоплює німецькі загальновживані слова та реабілітаційні терміни. Німецькій реабілітаційній термінології властиві: інтеграція (взаємодія з іншими сферами життя), диференціація, інтернаціоналізація (завдяки термінам з греко-латинською основою, англіцизмам та американізмам), уніфікація термінографія, стандартизація), економія засобів. Реабілітаційний термін трактуємо як слово / словосполучення, що позначає спеціальне фахове поняття галузі реабілітації. Сукупність реабілітаційних термінів, пов’язаних один з одним на понятійному, лексико-семантичному, словотвірному та граматичному рівнях, аналізуємо як реабілітаційну терміносистему. На сучасному етапі з кожним українцем, який постраждав від війни, працює мультидисциплінарна команда (протезист, хірург, травматолог, психотерапевт, фахівець із реабілітації, арттерапевт), тому сучасна реабілітаційна терміносистема охоплює терміни з медичної, соціальної, психологічної сфер, фізичної терапії, ерготерапії, арттерапії, реабілітації військових. У статті реабілітаційні терміни класифіковано за змістовим критерієм на: 1) терміни, типові насамперед для фізичної реабілітації (вид реабілітації, який поєднує різні фізичні методи впливу на організм); 2) терміни, характерні для медичної реабілітації; 3) терміни, типові для соціально-психологічної реабілітації; 4) терміни, типові для реабілітації військових та постраждалих від війни осіб (протезно-ортопедична реабілітація).