Українська релігійна фразеологія в лексикографічних працях кінця ХХ - початку ХХІ століття

Abstract

статті охарактеризовано релігійну фразеологію, яка увійшла до українських лексико графічних праць кінця ХХ – початку ХХІ століття. Відзначено, що українським фразеографам посттоталітарної доби вдалось відновити давні традиції щодо дослідження та фіксації у словниках релігійних фразеологізмів на противагу радянському тоталітарному періоду, коли науковці на догоду панівній ідеології намагались створити псевдонауковими методами ілюзію відсутності цих мовних засобів в історії української культури та живому мовленні україн ців. Особливої актуальності набули дослідження релігійної фразеології в час російсько-укра їнської війни, що максимально пришвидшила процеси дерусифікації та дерадянізації нашого суспільства, які своєю чергою постали на фундаменті, вибудованому українськими інтелек туалами, зокрема в царині подолання стереотипів тоталітарної та постколоніальної доби. На основі детального аналізу низки лексикографічних праць означеного періоду з’ясовано, що зросла частотність фіксації українських релігійних фразеологізмів як у загальномовних, так і фразеологічних словниках, а українські мовознавці виробили сучасні науково обґрунтовані способи опрацювання та фіксації цих мовних одиниць, що відображає світоглядні тенденції носіїв мови. Якщо в одинадцятитомному «Словнику української мови» було зафіксовано лише 50 фразеологічних одиниць із словами Бог, Божий, то вже у «Фразеологічному словнику укра їнської мови» у двох томах – їх понад 80, у лексикографічній праці «Фразеологія перекладів Миколи Лукаша» – майже 140, у двадцятитомному «Словнику української мови» – понад 200 (з урахуванням усіх варіантів). У передмові до двадцятитомного «Словника української мови» зазначено, що однією з засад його формування є максимально повне представлення лексики та фразеології Святого Письма; окрім того, у новому словнику задекларовано використання понад 1000 одиниць ілюстративного матеріалу з текстів Біблії.