Semantic and pragmatic relations between compound terms-noun in electrical engineering

Abstract

Сьогодні, в епоху технологічного буму та стрімкого розвитку надсучасних технологічних винаходів, лексичний рівень науково-технічної літератури, зокрема з електричної інженерії, активно поповнюється новими одиницями. Це в основному терміни, вживані на позначення предметів, приладів та пристроїв, назв частин цих предметів та пристроїв, процесів, явищ, одиниць вимірювання, назв професій тощо в аналізованій галузі. Обов’язковим компонентом лексичного складу текстів з електричної інженерії є складні термінологічні одиниці, зокрема іменникового типу, які аналізуватимемо в представленій праці з погляду семантики й прагматики та в контексті їхньої пов’язаності чи чіткого розмежування. Її метою було з’ясувати, що є первинним в процесі творення нового складного терміна-іменника: семантика чи прагматика і як вони взаємодіють у структурі лексичного значення термінологічної одиниці. Аналіз теоретичного матеріалу впевнив нас у думці, що всіх учених стосовно погляду на цю проблему можна об’єднати в три групи. Представники першої з них уважають, що семантика є основною, панівною, а прагматика – всього лише її продовженням під назвою постсемантика. Натомість представники другої заперечують наявність будь-якого зв’язку між цими поняттями, обґрунтовують їхню незалежність одне від одного. Третя ж група науковців наполягає на повній взаємозалежності семантики та прагматики. Опираючись на проведений аналіз вилучених з англомовних науково-технічних текстів із електричної інженерії термінологічних одиниць іменникового типу, насамперед їхньої семантики й прагматики, дотримуємося в своєму дослідженні поглядів останньої групи науковців, є її прихильниками й уважаємо семантику та прагматику термінів єдиним, неподільним монолітом. Це можна пояснити тим, що розуміння будь-якої лексичної одиниці, зокрема складного терміна-іменника, відбувається завдяки одночасного сприймання, аналізування та розуміння реалії, тобто за рахунок одночасному використанню реципієнтом як семантичного, так і прагматичного знань.