Складені ойконіми України на -івк-а ХІХ-ХХІ століть

Abstract

Стаття присвячена аналізу складених ойконімів України з формантом ‑івк‑а XIX–XXI століть. У статті проаналізовано проблему розрізнення складних та складених назв. Мета нашого дослідження – зафіксувати та проаналізувати складені назви поселень на ‑івк‑а. За основу поділу взято структурний критерій. Засвідчено 1546 складених назв. Усі оніми поділено на дві групи: 1. Ойконіми, атрибути яких характеризують назви населених пунктів за різноманітними ознаками (1298 назв); 2. Ойконіми-прикладки (191 назва). Атрибути в складених ойконімах вказують на різні ознаки: час заснування (Нова, Стара: Нова Павлівка, Стара Вижівка), розмір (Мала, Велика: Мала Солтанівка), на місце розташування населеного пункту (Верхня, Середня, Нижня, Західна, Східна: Нижня Жужманівка), на характер місцевості, рослинного світу (Польова, Лісова, Степова тощо: Лісова Лисіївка), колір (Зелена, Червона, Жовта: Зелена Рубанівка) тощо. Засвідчено 153 назви населених пунктів, атрибутами яких є порядкові числівники, зазвичай Перша чи Друга (Білоусівка Перша), зрідка Третя (Голубинівка Третя). Найбільше зафіксовано назв, атрибути яких вказують на час заснування поселення (833 назви), з них 775 містять компонент Нова (Ново-). Означальні компоненти складених ойконімів часто мають протилежне семантичне навантаження, відповідно утворюють повні та неповні опозиційні пари. Зафіксовано також контекстуально опозиційні ойконіми. Атрибутом у складених ойконімах також виступає прикметник з суфіксом ‑ськ, який виражає етнічний аспект чи вказує на відношення до інших топонімів (наприклад, Сапанівська Хотівка). Ойконіми-прикладки зазвичай вказують на засновника поселення або ж на локалізацію населеного пункту (Петро-Михайлівка). Часто такі назви утворені внаслідок об’єднання двох поселень в один (наприклад, Дубівчик-Маслівка). Зафіксовано прикладкові конструкції, утворені поєднанням ойконіма на ‑івк‑а та апелятива, що позначає тип поселення (Хуторо-Миколаївка) або місце виробничої діяльності (Рудня-Гацьківка). Окремо виділено складені ойконіми, утворені за допомогою прийменників (Коло-Михайлівка), а також меморіальні ойконіми (Тарасо-Шевченківка). Найбільше складених ойконімів зафіксовано у ХХ столітті, найменше – у ХІХ. Простежуємо тенденцію до економії мовних форм. Аналізуючи територіальне поширення ойконімів на ‑івк‑а, стверджуємо, що складені назви найбільш характерні для Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Одеської, Сумської областей, найменше таких назв засвідчено у західних областях України.