Образи-символи у франковому тексті

Abstract

У статті загострено увагу на лінгвокогнітологічних ідеях Івана Франка, які сформували, зокрема, основу української лінгвополітології (політичної лінгвістики). Виявлено слова-символи в художній картині світу засновника національної школи політичного мислення. Реалізовано мету наукової розвідки – на основі Франкових образів-символів простежити ідейно-духовний зв’язок Каменяра і новітніх каменярів – української інтелігенції, окреслити прагматичний ореол виокремлених образів-символів. Наголошено на націє- і державотворчих візіях І. Франка. Як учений-лінгвополітолог, мислитель критично аналізував дискурс тогочасних політиків, водночас плекаючи зрілу мовну особистість нового, пасіонарного типу. Якраз на Франкових образах-символах цілого чоловіка, Мойсея, Вічного революціонера, Каменярів, конкістадорів виростало національно свідоме українство. Як зрілий носій національної ідеї – Української Самостійної Соборної Держави, новітнє покоління української молоді стало рушієм національно-визвольного руху. На основі порівняльного аналізу української словесної символіки в поетичному мовленні Івана Франка, Олеся Бабія, політичних текстах Української військової організації (УВО) розкрито образ-ідею у тих словах, які передають колективне, національно-екзистенційне світобачення і ставлення до політичної дійсності.