Метафора як різновид мовної гри в медичній комунікації

Abstract

У статті йдеться про особливості мовної гри як одного з основних елементів сугестивного впливу під час комунікативної взаємодії між лікарем та пацієнтом, а також розглянуто метафору як один із різновидів мовної гри. Людина завжди мала здатність і схильність надавати ігрової форми усім аспектам свого життя. Гра – необхідний спосіб соціального життя, те, що підтримує ідеал, який, своєю чергою, визначає духовну культуру епохи. Зі стихійної якості, ритму життя гра стає для тих чи тих прошарків суспільства, а в деякі періоди – суспільства загалом драматургічною тканиною реалізації якогось вищого соціального сюжету, морально-соціальної ідеї, тому і стала невід’ємною частиною медичної комунікації. Мовна гра – явище багатоаспектне, що має одночасно стилістичну, психолінгвістичну, прагматичну та естетичну природу. Багатоплановість цього феномена робить скрутним несуперечливе й вичерпне визначення мовної гри, далеко не всі аспекти якої досить добре вивчені. Мовна гра приносить естетичне задоволення та задовольняє психоемоційні потреби. Граючи з формою мовлення, мовець підсилює його виразність або створює комічний ефект, сприяє створенню нових слів, збагачуючи тим самим мову. Введення мовної гри в медичний дискурс свідчить про її суттєві прагматичні можливості. Подача інформації за допомогою мовної гри сприяє оптимізації інформаційного впливу на того, хто її одержує. В ієрархії функцій мовної гри в просторі медичної комунікації головна роль належить функції сугестивного впливу, якій підпорядкована естетична функція, а як похідна від цих функцій, що охоплює оцінний характер інформації та стилістичну манеру її подачі, виникає світоглядна функція. У роботі здійснено аналіз такого різновиду мовної гри, як метафора; вона гармонізує спілкування, налагоджує комунікативну координацію, сприяє розрядці негативної емоційної енергії, викликаної симптомами хвороб, покращує мовленнєву інтеракцію «лікар-пацієнт» і підвищує сугестивний вплив першого на другого.