Pragmatic aspect of the word meaning in the texts of the tender documentation

Abstract

У статті розглянуто особливості прагматичного значення слова в тексті тендерної документації. Подано трактування прагматичного значення, окреслено актуальність обраної теми, пов’язану з властивими сучасній лінгвістиці тенденціями розглядати мовні явища в динаміці мовленнєвого функціонування. Дослідження проведено із застосуванням дистрибутивного, прагматичного та функційно-стилістичного аналізу. Акцентовано увагу на тому, що деякі науковці розмежовують у значенні слова лексичний, граматичний і прагматичний компоненти, виносячи при цьому прагматичний компонент поза межі лексичного значення. Представлено теорію трикомпонентної структури значення слова, що включає понятійну, емоційно-оцінну (конотація) і прагматичну частини. Конотацію трактовано як додаткову інформацію про ставлення мовця до предмета, яке формує експресивне забарвлення висловлень. Проаналізовано також тео- рію багатокомпонентності моделі лексичного значення, в межах якої виокремлюють денотатив- ний, сигніфікативний, парадигматичний, синтагматичний, фоновий та прагматичний компоненти. Установлено, що контекст та інтенції адресанта впливають на актуалізацію того чи того компонента лексичного значення. Окреслено та проаналізовано структуру прагматичного компонента, до якого входять чотири контексти: рефлексивний, оцінний, емотивний і стилістичний. Доведено вирішальну роль у досягненні взаєморозуміння між адресатом і адресантом пресу- позиції та рефлексії. Наведений ілюстративний матеріал дає підстави до висновку, що головна мета запущеного адресантом рефлексивного процесу – заохотити адресата виконувати певні зобов’язання щодо участі в тендері. Установлено, що оцінний компонент функціонує на двох рів- нях: реалізація оцінки за шкалою «добре» – «погано» й демонстрація співвіднесеності слова з офіційно-діловим стилем. Дослідження, проведене щодо емотивного мікрокомпонента, засвідчило, що в тендерних документах можна простежити вираження лише таких емоцій, як упевненість і схвалення, що спричиняють ледь помітні конотації офіційно-ділового стилю. Стилістичний мікрокомпонент актуалізують лексичні елементи (архаїзми, стійкі словосполучення), марковані конотацією високого стилю, чітко закріпленого виключно за письмовою сферою комунікації.