Особливості використання сленгів у німецькомовному музичному дискурсі

Abstract

Статтю присвячено вивченню сленгу як засобу спілкування в сучасному німецькомовному музичному дискурсі. Метою роботи є опис фразеологічного складу німецького молодіжного сленгу, його генетичних характеристик та виявлення національно-культурної своєрідності молодіжних сленгів у музичному дискурсі. До розв’язання завдань розвідки залучено загальнонаукові методи, що включають у себе описовий метод, спостереження, систематизації, інтерпретації, класифікації. З метою виявлення вербальних засобів реалізації сленгів та їхнього комунікативно-прагматичного призначення використано функціональний метод. Для визначення змісту сленгових мовних одиниць у музичному дискурсі застосовано структурно-семантичний метод. Кількісно-статистичний метод дав змогу зафіксувати активність використання сленгів у музичному дискурсі. Аналіз проведеного дослідження уможливив висновок, що музичний дискурс – це художнє явище й тип мовленнєвої практики, визначений шлях до того чи того смислу; сутність комунікативної моделі мовленнєвої практики загалом. Намагаючись наблизити мову пісні до мовного стандарту масового слухача й тим самим посилити ефективність впливу, автори сучасних пісенних текстів, з одного боку, вдаються до активного використання сленгової, жаргонної, просторічної, іншомовної лексики. З другого боку, антропоцентричний підхід до мови, орієнтованість на людину, соціум та культуру визначили зрослий інтерес дослідників у сучасній лінгвістичній науці до соціолектів та феномену сленгу. Молодіжний сленг у музичному дискурсі виникає з метою самоідентифікації й відокремлення від інших соціальних та вікових груп для самоствердження чи реалізації себе як особистості. Поповнення молодіжного сленгу німецької мови забезпечують процеси запозичення, словотворення та зміни значень слова.