Гендерна (не)рівність у жіночому фентезі Ольги Громико "Рік щура''

Abstract

У статті авторка здійснила деконструювання гендерних стереотипних ролей і функцій ключових персонажів фентезійного гумористичного роману-дилогії О. Громико «Рік щура». З огляду на те що роман вважають зразком жіночого фентезі, тобто, з одного боку, він належить до масової культури, на сьогодні патріархальної за своєю суттю, а з другого, – є текстом жіночим, тобто таким, що має реалізувати жіночу ціннісну парадигму в чоловічій культурі, така метода є виправданою. Головна персонажка роману-дилогії Риска є типовим образом для фентезі: вона володіє певними магічними здібностями, має драматичний бекґраунд неприйняття несправедливості, який спонукає її до пошуку себе з доланням на цьому шляху зла. Водночас Риску подано як типовий, стереотипний жіночий образ у масовій літературі, зокрема в тій, що має за основу розгортання любовного дискурсу (т. зв. ромфант). Це означає, що вона володіє певним набором характеристик, ключовою серед яких є та, що дівчина / жінка є не сама собою цінність, а як дівчина / жінк а-ДЛЯ-чоловіка. Чоловічий персонаж роману-дилогії Альк, як і Риска, є типовим фентезійним образом і водночас втілює в собі ключові характеристики справжнього чоловіка: він сильний фізично й духовно (здатний захищати й нападати), займає високе суспільне становище, розумний, владний і харизматичний. Саме Альк стає стрижневим елементом, який розгортає фентезійний сюжет, розкриває чи навіть змінює характер Риски – і посідає домінантну позицію щодо персонажки: керує її діями, визначає її подальші кроки, водночас захищає й оберігає, навіть ціною власного життя. Реалізація гендерних стереотипів, типових гендерних ролей і функцій у текстах масової культури, зокрема й у популярному сьогодні жанрові фентезі сприяє закріпленню їх у масовій свідомості як нормативних щодо чоловіка й жінки. Це може сприяти поширенню гендерних стереотипів у суспільстві, мати загалом негативні наслідки для гендерної ідентифікації читачів таких текстів.