Дискурсивна постава (англ. stance): термінознавчий і перекладацький аспекти

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі нинішньої української мовознавчої науки – перекладу англомовних лінгвістичних термінів українською мовою загалом, використанню термінологічного утворення «дискурсивна постава» на позначення явища «позиції суб’єкта дискурсивної діяльності» (англ. stance) зокрема. Нагальність цього питання продиктована, з одного боку, відсутністю питомо українського терміна для номінації «стансу», а з іншого – щоразу більшою популярністю однойменного явища, що завойовує увагу все більшої кількості дослідників мови й дискурсу в усьому світі. Дискурсивну поставу тлумачимо як динамічне ситуативно-залежне дискурсне утворення, у якому виділяємо індивідуально-особистісний та інтеракційно-міжособистісний рівні мовленнєвого втілення. У статті запропоновано коротку історичну довідку стосовно досліджень дискурсивного позиціювання в лінгвістиці, схарактеризовано цей феномен і зазначено, що відрізняє його від суміжних понять. За допомогою методів корпусного, лексико-семантичного, лексикографічного й етимологічного аналізів доведено релевантність обраного україномовного словосполучення. Так, за допомогою кількісного корпусного аналізу визначено частотність слова stance в англійській мові. Шляхом використання процедури якісного аналізу англійської лексеми stance окреслено основні лексико-семантичні характеристики цієї лексичної одиниці: (1) stance як ‘фізичне положення тіла’ і (2) stance як ‘ментальна позиція’. Простежено відповідність між семантикою англійського слова «stance» й українського слова «постава». Проаналізовано значення англійського слова «stance» в його різноманітних узусах, пов’язаних, зокрема, із терміновживанням у мовознавстві та інших гуманітарних сферах, що також допомогло обґрунтувати доцільність уведення до наукового обігу мовознавства терміноутворення «дискурсивна постава».