Маркування сучасного соціокультурного простору через зміну топонімічних назв (на прикладі Кривого Рогу)

Abstract

Матеріали дослідження презентують об’єктивну картину динаміки урбанонімів Кривого Рогу. Йдеться про те, що зміна національно-ідеологічних показників, спричинена війною проти України, соціокультурні зрушення стали підґрунтям формування колективних знань про «навантаження» топонімів та застосування їх під час перейменувальних кампаній, а реалізація процесу перейменування громадського простору якісно позначилася на іміджі міста. Зміна настроїв громадян яскраво спричинилася до активізації процесу маркування топонімічного простору зросійщених регіонів українськоцентричними назвами. Авторка статті переконує, що Кривий Ріг позбувається чужого, нав’язаного попередніми політичними режимами маркування, а це сприяє зміцненню національної ідентичності українців, формує нову історичну свідомість.Для вибору нової назви ті чи ті критерії номінації мають різий ступінь актуальності, що залежить від позамовних чинників. Комунікація з містянами, активна життєва позиція громадськості допомагає обрати саме ту назву, яка відповідає ціннісним орієнтирам сучасного українського суспільства.У статті осмислено методологічні засади міждисциплінарного вивчення топонімів. Виокремлено головні проблеми впорядкування топонімічного простору зросійщених регіонів. Розкрито механізм здійснення перейменувань урбанонімів Кривого Рогу, описано вплив суспільно-політичних процесів на процедуру присвоєння нових топонімічних назв, визначено продуктивність типів з урахуванням екстралінгвальних чинників. Закцентовано на потребі позначення простору новими назвами, що є маркерами українськості, а також на знакових змінах у доборі словотвірної бази для творення годонімів. Порушено питання коректності нових топонімів.