Framing the image of Ukrainian refugees: a comparative study of The New York Times and The Guardian reports

Abstract

У статі досліджено особливості висвітлення у сучасному англомовному медіадискурсі процесу переміщення українських біженців у сучасному англомовному медіадискурсі. Головною метою є аналіз лінгвістичних та прагматичних засобів, використаних у 24 статтях двох онлайн-видань, які представляють американську (The New York Times) та британську (The Guardian) стратегії фреймування, щоб викликати такі почуття, як емпатія, підозра або нейтралітет. Дослідження підкреслює зв’язок між наративним фреймуванням та конструюванням сентименту за допомогою стилістичних засобів формування громадської думки. У ньому використано якісно-описовий метод у поєднанні з фрейм-аналізом. Розглянуто корпус новин, опублікованих між березнем 2022 та березнем 2025 років, щоб визначити основні фрейми (наприклад, гуманітарні, засновані на загрозах, економічний тягар) та конкретні лінгвістичні ресурси, за допомогою яких вони втілені, включаючи метафори, імплікатуру, пресупозиції та конотативну мову. Наукова новизна статті полягає в поєднанні аналізу настроїв, теорії фреймінгу та прагматичних дискурсних стратегій в рамках єдиної моделі, щоб запропонувати загальне лінгвістичне рішення для ідеологічного фреймінгу. Крім того, це дослідження є новим у своєму підході до висвітлення змін у репрезентації українців в англомовних та американських медіа залежно від етапів розвитку конфлікту та політичних обставин, що виникають на міжнародній арені.Результати дослідження показують, що британські медіа (The Guardian) використовують емоційні стилістичні засоби, такі як метафори, епітети та риторичні питання, щоб підкреслити ‘гуманітарний фрейм’ кризи біженців в Україні. Американські медіа (The New York Times) використовують більш формальний та об’єктивний тон з використанням пасивного стану, модальних дієслів та синтаксичної інверсії, що відображає «бюрократичний фрейм» масового переміщення та переселення українців.