Emotional vulnerability in Ocean Vuong's works: a linguistic approach

Abstract

Стаття аналізує емоційну вразливість у творах Оушена Вуонга, зокрема On Earth We’re Briefly Gorgeous та Night Sky with Exit Wounds, з лінгвістичної перспективи. Дослідження розглядає використання прикметників і те, як вони сприяють емоційній складності тексту. Виділено чотири типи прикметників, які посилюють цю складність: емоційні, метонімічні, часові та тілесні. У статті детально проаналізовано, як ці прикметники підсилюють крихкість і нестабільність персонажів Вуонга. Вибір описових слів створює і загострює лексичну напругу шляхом поєднання делікатних і жорстких виразів («tender» і «crushed flowers»), демонструючи вразливість людських взаємин. Метонімічні прикметники, які надають абстрактним поняттям сенсорних ознак, ще більше поглиблюють емоційний пласт тексту. Наприклад, опис пам’яті як «bruised but persistent» надає їй фізичної вразливості, а часові прикметники, такі як «fleeting», підкреслюють ефемерність краси, любові й життя. Тілесні прикметники Вуонга, як-от «raw» і «mottled», укорінюють абстрактні емоції у фізичних відчуттях, створюючи яскравий і тактильний емоційний ландшафт. Такий підхід відображає екзистенційну вразливість і нестабільність маргіналізованих ідентичностей у ширших культурних контекстах. Стаття застосовує лінгвістичні, літературознавчі й інші теорії, зокрема теорії Галлідея, Якобсона та Лейкофа, щоб показати, як прикметники у Вуонговій мові створюють «емоційні мікрокліматичні зони», тобто хмари почуттів. Дослідження демонструє, що взаємодія емоційних станів і зовнішніх впливів формує емоційний досвід через лінгвістичні вибори. Отримані результати стимулюють ширше обговоренням тем вразливості й маргіналізації в літературі, показують, як мова Вуонга передає ефемерність, крихкість і стійкість людського духу.