Україномовний метод відтворення інформації

Abstract

Описано метод відтворення україномовним суб’єктом інформації з зовнішнього середовища та втілення її в акустично-звукові та писемні переносники.Мову в цій розвідці розглянуто як інформаційно-знакову систему, у якій людині належить головна керівна роль. Однією з функцій цієї системи є відтворення інформації з зовнішнього середовища й утілення її в писемні та акустично-звукові переносники. Механізм відтворення інформації репрезентовано методом, притаманним україномовному середовищу, а саме видозміною слів усіх частин мови. Кількість видозмін кожної частини мови є сталою та такою, що корелює з видозмінами інших частин мови. Ця мікрофункція названа інформаційним інтегруванням, яке завершує віртуальне перенесення інформації в пам’ять суб’єкта, де її збережувано до моменту втілення в акустично-звуковий чи писемний переносники.Втілення інформації в акустично-звуковий переносник забезпечують голосові зв’язки людини, коли на них діє струмінь повітря. Голосові зв’язки натягнуті впоперек гортані і змінюють свій стан, скорочуючись або розслаблюючись, за допомогою м’язів, до яких вони прикріплені. Це має наслідком сукупність звукових гармонійних коливань різної амплітуди, частоти та початкової фази, які своєю зміною фіксують подану інформацію, утворюючи в такий спосіб акустично-звуковий сигнал. Кількісна інтерпретація описаного методу реалізована з використанням понять ентропії та інформації, шляхом уведення коефіцієнтів інформативності використовуваних частин мови. Ці коефіцієнти інформативності окреслюють у прийнятій моделі відтворення інформації та ступінь використання інформаційних частин мови, а також характеризують як сутність відтворюваної інформації, так і мовну компетентність, також стиль суб’єкта, який цю інформацію відтворює.